ДУ„ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ”

Протидія корупції

Згідно Закону України «Про запобігання корупції» (надалі – Закон) корупція – це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Зміст поняття «неправомірна вигода» відповідно до положень Закону визначають такі обов’язкові ознаки:

- її предметом можуть бути: грошові кошти та інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру (на відміну від хабара);

- їх обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав (на відміну від законних подарунка, пожертви, нагороди, пільги тощо).

Службові повноваження і пов’язані із ними можливості.

Службові повноваження – це комплекс офіційно покладених на певних службовців конкретних обов’язків, а також прав, наданих виключно для ефективного виконання цих обов’язків. Службові повноваження повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: конституцією, законом, міжнародним договором, указом, постановою, статутом, положенням, правилами, інструкцією тощо.

Використання особою наданих службових повноважень чи пов’язаних із ними можливостей означає вчинення будь-яких дій (у т.ч. прийняття рішень) чи втримання від вчинення будь-яких дій (умисна бездіяльність) під час виконання нею своїх службових обов’язків.

Недопущення конфлікту інтересів як механізму запобігання корупції.

Потенційний конфлікт інтересів згідно Закону – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
а реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.